Заземлювальний кілок або пластина для заземлення фундаменту? Керівництво з вибору відповідно до норм.
Це питання виникає в багатьох проектах електромонтажу. Заземлювальна пластина функціонує як металева пластина, вбудована в місце кріплення мідного заземлювального дроту, тоді як заземлювальний кілок – це з'єднувальний елемент з кутовою профільною структурою, який дозволяє передавати енергію в землю. Крім того, базове заземлення запобігає заподіянню шкоди людям струмами витоку, спричиненими електричними пристроями.
У цьому посібнику буде пояснено відмінності між заземлювальними кілками та заземлювальними пластинами, критерії вибору та методи застосування, що відповідають нормам.
Що таке заземлювальні пластини та кілки?
Система заземлення складається з двох основних елементів: пластин і кілків. Хоча ці два елементи мають схожі функції, їхня структура та сфери застосування різні.
Заземлююча пластина
Мідний заземлювальний кабель встановлюється в металевій пластині, закопаній у землю. Ці пластини зазвичай являють собою тонкі мідні листи, що безпосередньо контактують із землею. Їх слід закопувати щонайменше на 75 сантиметрів нижче рівня землі. Звичайні мідні пластини, що використовуються в заземлювальних установках, мають розмір 1 м x 0,5 м або 0,7 м x 0,7 м. Верхній край пластини повинен бути щонайменше на 1 м нижче поверхні землі.
Заземлювальний кілок
Ці кілки є важливими з'єднувальними елементами з кутовою структурою профілю, що забезпечують передачу енергії до землі в системі заземлення. Оскільки ці кілки постійно контактують з ґрунтом, вони повинні мати гаряче цинковане покриття для захисту від корозії. На замовлення вони можуть виготовлятися довжиною 2 м, 1,5 м або 1 м.
У наш час заземлювальні кілки використовуються частіше. Це пояснюється тим, що при порівнянні пластинчастих та стрічкових заземлювальних електродів було підраховано, що опір розтікання приблизно на 66% нижчий у стрічкових заземлювальних електродах для тієї ж кількості матеріалу. Тому використання стрічкових заземлювальних електродів замість пластинчастих є більш економічним.
На практиці зазвичай використовуються трубки діаметром 25-30 мм і довжиною 2,5 м. Електроди, що з'єднуються паралельно, слід розміщувати на відстані щонайменше вдвічі більшій за їхню довжину, оскільки дальність випромінювання електрода приблизно вдвічі перевищує його довжину.
Заземлювальна пластина чи заземлювальний кілок?
Правильне заземлення є одним із найважливіших елементів забезпечення безпеки електроустановок. Заземлення захищає як життя людей, так і обладнання, спрямовуючи струми витоку, які можуть виникати в системі, до землі. Однак правильне заземлення можливе не лише шляхом його виконання, але й шляхом вибору відповідного обладнання для конструкції та області застосування. На даний момент одне з найчастіших запитань: «Чи слід використовувати кілки або пластини для базового заземлення?»
Заземлювальні кілки – це провідники, зазвичай виготовлені з оцинкованої сталі або міді, із загостреною циліндричною структурою. Вони переважні на м’яких ґрунтах та в місцях, де можна бурити на достатню глибину. Вбиті в землю, ці кілки дуже ефективні для досягнення низького опору ґрунту. Вони особливо добре працюють на вологих ґрунтах та економлять місце завдяки вертикальному розташуванню. Вони є практичним рішенням для будівельних майданчиків, обмежених просторів або ситуацій, що потребують швидкого встановлення.
Заземлювальна пластина — це струмопровідний конструктивний елемент, зазвичай у формі листового металу, розміщеного горизонтально. Вона використовується як альтернатива на сухому, кам'янистому або скелястому ґрунті, де палі недостатньо ефективні. Завдяки більшій площі поверхні вона має кращий контакт з ґрунтом. Це робить її ефективною для зниження значень опору, особливо в ґрунтах з низькою провідністю. Вона також забезпечує постійне заземлення фундаменту будівлі, розміщуючи її під бетоном фундаменту.
На завершення, відповідь на питання, якому методу слід віддати перевагу, залежить від структури ґрунту, фізичних умов місцевості та бажаного значення заземлення. Для правильного вибору спочатку слід виміряти питомий опір ґрунту, а потім прийняти рішення відповідно до вимог проекту. Слід пам'ятати, що заземлення, виконане за допомогою правильного обладнання, є основою безпеки всієї системи.
Дотримання правил та процес інспекції
Забезпечення стандартів безпеки в електроустановках є законодавчою вимогою. Положення про заземлення в електроустановках було опубліковано в Офіційному віснику № 24500 21 серпня 2001 року та набуло чинності. Це положення охоплює положення щодо встановлення, експлуатації та перевірки систем заземлення для електроустановок змінного та постійного струму з частотою нижче 100 Гц.
Під час використання заземлювальних кілків або заземлювальних пластин вкрай важливо дотримуватися правил. Ці правила застосовуються безпосередньо до новозбудованих об'єктів та існуючих об'єктів, що зазнають значних модифікацій. Крім того, якщо модифікація існуючого об'єкта створює порушення або значну небезпеку в інших секціях або об'єктах, необхідно застосовувати положення цих правил.
Щодо процесу перевірки, згідно із Законом про охорону праці та Положенням про умови охорони праці та безпеки під час використання робочого обладнання, законодавчою вимогою є перевірка системи заземлення принаймні раз на рік. Ці перевірки повинні проводитися відповідно до критеріїв та вимог, зазначених у Положенні про заземлення в електроустановках. Крім того, ці перевірки необхідно повторювати у разі суттєвих змін або модифікацій електроустановок.
Опір заземлення, виявлений під час перевірки, не повинен перевищувати мінімальне значення опору, зазначене в нормативних актах. Тому, якщо виявлено невідповідність, необхідно якомога швидше виконати необхідні роботи з покращення значень заземлення об'єкта. Слід повторно перевірити, чи відповідає він нормативним вимогам. Зокрема, об'єкт не постачає електроенергію до внутрішніх установок, які не відповідають нормативним актам та не мають сертифіката відповідності.
На завершення, дотримання нормативних вимог завжди має бути пріоритетом під час вибору заземлювальних кілків або пластин для електроустановок, щоб забезпечити безпеку життя та майна. За умови правильного встановлення ці системи забезпечують ефективний захист від струмів витоку протягом багатьох років та сприяють безпечній роботі ваших електричних пристроїв. Тому найкращим підходом завжди є консультація з експертом перед початком вашого проекту.
Часті запитання (FAQ)
Яка основна відмінність між заземлювальним кілком та заземлювальною пластиною?
Заземлювальні кілки, які вбиваються в землю та забезпечують передачу енергії в землю, є елементами з кутовим профілем. Заземлювальні пластини, навпаки, є металевими пластинами великої поверхні, закопаними в землю. Кілки, як правило, кращі за нормальних ґрунтових умов, тоді як пластини – за кам'янистих місцевостей.
Як виконується базове заземлення і чому це важливо?
Заземлення здійснюється шляхом вбудовування заземлювальних стрижнів або пластин у бетон фундаменту будівлі. Цей метод запобігає пошкодженню людей струмами витоку. Він підвищує ефективність вирівнювання потенціалів і забезпечує безпеку електроустановки.
Як часто слід перевіряти системи заземлення?
Згідно з нормативними актами, перевірки є обов'язковими за законом принаймні раз на рік. Крім того, ці перевірки необхідно повторювати щоразу, коли вносяться значні зміни або модифікації до електроустановок.
Які критерії слід враховувати при виборі заземлювального стовпа?
Він повинен мати корозійностійке покриття гарячим цинкуванням. Крім того, необхідно враховувати ґрунтові умови та нормативні вимоги. Виріб має бути обраний з правильними механічними властивостями.
Чому в системах заземлення перевага надається міді?
Мідь є найкращим матеріалом. Її висока провідність, стійкість до корозії та тривалий термін служби роблять її частим вибором для заземлення. Ці властивості підвищують ефективність та надійність системи заземлення.